Тетяна буланова - як шкода

Як шкода, що нам не бути удвох,
Як сумно, що не повториться.
Що в серці мені не жити твоєму,
Що рано відлетіли птахи
І більше пісень жодним чином не заспіваємо
Як шкода, що нам не бути удвох

Як шкода, що я вже не та,
Уже спокійно сплю ночами
Залишилася за спиною риса,
За нею ми раніше так нудьгували,
Але канула любов в літа.
Як шкода, що я вже не та.

Але ночами часто переді мною твій образ
Мені нагадує про тебе, коханий.
Мій рідний, як часто чую я твій голос,
Він кличе мене в той день неповторний.
Я біжу до тебе, я так стара-аюсь,
Падаю уві сні і просипааюсь.

І знову два життя існуємо:
Одна, в якій ти залишився
Де ти мене ще целу-уешь,
Де кожен день зі мною зустрічався,
І день хвилиною був тоді.
У тому житті ти зі мною завжди

Інше життя, в якій я
Тепер через вже рік і місяць,
Живу як і раніше люблячи,
Але тільки сонце так не світить,
І поруч більше немає тебе.
Як шкода, що поруч немає тебе.

Вітер нехай тугу мою з собою забирає,
Нехай розвіє, розмете її по світу.
Чому мене ти милий броосіл,
Чому тебе зі мною більше немає.
Ти повернися, я так тебе молю-у-у!
Бачить бог, я до сих пір тебе люблю

Поділися в соц мережах:
—хоже